П’ять складників вартості
Бюджет кожного аудіогіда складається з написання текстів, перекладу, озвучення, табличок і способу надання доступу. Постачальники насамперед різняться тим, скільки з цих складників включено. Саме тому дві чесні пропозиції на той самий аудіогід можуть відрізнятися за ціною вп’ятеро.
Кожен складник рахують за своєю одиницею. Знаючи її, ви відразу зрозумієте, як зміниться ціна, якщо проєкт розшириться.
Написання текстів: робочі години персоналу або ціна за зупинку, якщо роботу замовляють назовні
Переклад: ціна за слово для кожної мови
Озвучення: ціна за хвилину запису або за мову, незалежно від того, чи голос живий, чи синтетичний
Таблички: ціна за штуку плюс дизайн і друк усього тиражу
Надання доступу: підписка, плата за налаштування, частка доходу або витрати на обладнання
Оцініть обсяг до отримання цінової пропозиції
Більшу частину витрат можна приблизно оцінити ще до розмови з постачальником, адже обсяг контенту визначаєте ви. Дев’яностосекундна зупинка — це приблизно 220–250 слів усного тексту. Отже, аудіогід на дванадцять зупинок містить близько 3000 слів готового сценарію: радше коротке есе, ніж книжку.
Ця цифра впливає майже на всі наступні витрати. За переклад платять за слово, тож три додаткові мови означають переклад 3000 слів тричі. Озвучення рахують за хвилинами: дванадцять зупинок — приблизно вісімнадцять хвилин на кожну мову. Потрібно по одній табличці на зупинку й ще одна біля входу. Знаючи кількість слів і зупинок, ви зможете перевірити обґрунтованість будь-якої пропозиції.
У пропозиції часто не вказують витрату, яка переважає решту: час працівників на написання цих 3000 слів, перевірку з кураторами й погодження. Врахуйте його в бюджеті, навіть якщо рахунку за нього не буде. Саме цей етап найбільше впливає на якість аудіогіда й найчастіше затримує запуск.
Разові та регулярні витрати
Написання текстів, переклад і озвучення — здебільшого разові витрати. Повторно платити доведеться, лише коли зміниться контент; для постійної експозиції це може траплятися раз на кілька років. Таблички також переважно разова витрата, а передрук кількох зазвичай не потребує значного бюджету.
Регулярно платять за надання доступу, і форма витрат залежить від обраного рішення. Найбільше постійної роботи потребують окремі пристрої: їх треба заряджати, чистити й ремонтувати, замінювати кожні три–п’ять років, а також щодня видавати через персонал. Витрати на цю щоденну роботу часто перевищують вартість самих пристроїв і майже ніколи не потрапляють до фінансового обґрунтування.
Аудіогід у браузері переносить регулярні витрати на підписку чи частку доходу й прибирає витрати на окремі пристрої. Тож чесно порівнювати не рекламну ціну, а вартість кожного варіанта, наприклад, на третій рік.
Де найчастіше марнують кошти
Перекладати текст до його остаточного затвердження — найдорожча помилка: за ті самі слова доведеться платити знову в кожній мові. Уникнути цього просто: належно затвердьте англійський оригінал, а тоді починайте переклад.
Друга поширена помилка — записати всі мовні версії за один раз, ще не послухавши готового результату. Спочатку озвучте основну мову, послухайте її в самому залі через динамік телефона, виправте темп і лише потім замовляйте решту.
Третя — намагатися охопити всю колекцію. Аудіогід для сорока експонатів коштує втричі більше, ніж для дванадцяти, але не стає втричі кориснішим: відвідувачі навряд чи прослухають усі сорок. Почніть з експонатів, біля яких люди вже зупиняються.
Переклад тексту, який ще не затверджено остаточно
Озвучення всіх мов до прослуховування першої версії в музейному залі
Охоплення всієї колекції замість найважливіших зупинок
Купівля пристроїв до перевірки, чи зручно відвідувачам користуватися власними телефонами
Відкладання дизайну табличок до завершення аудіо й доплата за терміновий друк
Часті запитання
Скільки коштує зробити аудіогід?
Ціна майже повністю залежить від кількості зупинок і мов та від того, чи купуватиме музей окремі пристрої. Обсяг контенту можна визначити заздалегідь: аудіогід на дванадцять зупинок — це приблизно 3000 слів тексту й вісімнадцять хвилин аудіо на кожну мову. За цими числами можна оцінювати пропозиції з ціною за слово чи хвилину.
Що є найдорожчим у створенні аудіогіда?
Час персоналу на написання текстів, якщо чесно його враховувати, а за наявності окремих пристроїв — і їх придбання та обслуговування. Написання часто не видно в бюджеті, бо за нього платять робочим часом, а не за рахунком. Пристрої ж потребують щоденних витрат на заряджання, очищення та видачу.
Чи подвоює кожна додаткова мова вартість?
Ні. Додаються витрати на переклад за слово й озвучення за хвилину, але написання оригіналу, таблички та спосіб доступу вже оплачені. Один QR-код працює для всіх опублікованих мов, тож при додаванні нової мови фізично нічого змінювати не потрібно.
Чи може музей зробити аудіогід безкоштовно?
Не цілком безкоштовно, але можна витратити небагато. Написання текстів і запис власними силами на якісний мікрофон потребують часу персоналу й невеликих витрат на обладнання. Витрат на розміщення й надання аудіо відвідувачам, а також на таблички, що ведуть до нього, не уникнути.
Чи потрібно купувати окремі пристрої для аудіогіда?
Ні. Аудіогід за QR-кодом відкривається в браузері на власному телефоні відвідувача. Це прибирає витрати на купівлю пристроїв та їх щоденне обслуговування. Окремі пристрої потрібні лише там, де користування власними телефонами справді не підходить.