Де він справді допомагає
Сучасний машинний переклад добре працює з простими фактичними текстами в теперішньому часі, які не несуть культурних нюансів. Години роботи, квитки, маршрути, інформація про доступність, кафе та правила фотографування перекладаються відносно легко: речення прості, а слова поширені. Музей, який перекладає таким способом інформацію для відвідувачів, робить корисну справу без додаткових витрат.
Машинний переклад також може бути першою версією довших текстів про експозицію. Перевірка й редагування такої версії носієм мови обходиться дешевше за переклад з нуля та вже є поширеною практикою в галузі. Ключове тут — саме подальше редагування: машина готує чернетку, а за опублікований текст відповідає людина.
Де він помиляється — і помилки бачать усі
Помилки зосереджуються саме в матеріалах, найважливіших для музею. Власні назви перекладаються там, де їх слід зберегти: топонім стає звичайною фразою, а ім’я людини — загальним іменником. Історичні терміни замінюються сучасними, і ретельно сформульований опис може стати образливим. Зникає відповідний тон: гідний текст звучить надто невимушено або сухо, як медичний висновок.
Небезпека в тому, що результат виглядає впевненим. Машинний перекладач не позначає речення, у яких помилився. Якщо ніхто з працівників музею не читає цією мовою, вони не знатимуть, які рядки правильні, а які соромно показати. Помилку помітить у залі саме той відвідувач, якого музей хотів привітати його мовою.
Найгостріше це стосується мов корінних народів і меншин. Машинний переклад te reo Māori та подібних мов слабкий, культурні наслідки помилок значні, а перевіряти такий текст зазвичай мають не ті люди, що могли б перевірити французький переклад. Такі матеріали не можна публікувати після неперевіреного машинного перекладу.
Імена людей, назви місць та експонатів, які часто слід залишати без перекладу
Історичні та культурні терміни, для яких сучасне слово може бути хибним або образливим
Тексти, де важливий тон: меморіальні написи, особисті свідчення, суперечливі сторінки історії
Мови корінних народів і меншин, для яких якість перекладу найнижча, а наслідки помилок найсерйозніші
Усе, що відвідувач може процитувати, сфотографувати або на що може поскаржитися
Ще одна проблема: перекладати доводиться відвідувачам
Деякі музеї залишають інформаційні панелі англійською й розраховують, що відвідувачі наведуть на них камеру телефона з функцією перекладу. У вузькому сенсі це працює: людина отримує слова, які може прочитати.
Але такий підхід надсилає інший сигнал: музей нічого не підготував для цього відвідувача і змушує його виконувати додаткову дію через кожні кілька метрів, хоча іншим це не потрібно. До того ж переклад камерою часто підводить саме на важливих панелях: йому заважають слабке освітлення, відблиски й декоративні шрифти, характерні для експозицій. Це запасний вихід, а не продуманий план.
Практичний компроміс
Для більшості музеїв підхід доволі простий. Операційну інформацію можна перекласти машинним способом і опублікувати. Для розповідей про експозицію машинний переклад може бути чернеткою, яку носій мови відредагує до публікації. Емоційно насичені й культурно чутливі матеріали, а також тексти мовами корінних народів не слід публікувати після машинного перекладу без перевірки фахівцем, який має повноваження їх затвердити.
Головне обмеження тут — не бюджет, а доступність відповідних редакторів. Публікувати текст мовою, яку нікому перевірити, гірше, ніж поки не публікувати його: очевидна помилка підриває довіру сильніше за відсутність перекладу. Запускайте ті мови, за які можете відповідати, а решту додавайте, коли знайдете компетентного редактора.
Часті запитання
Чи можуть музеї використовувати Google Translate для текстів експозиції?
Для практичної інформації — годин роботи, маршрутів і правил — так: це розумне застосування безкоштовного інструмента. Для розповідей про експозицію використовуйте його лише для чернетки, яку до публікації відредагує носій мови. Не застосовуйте його без належної перевірки до культурно чутливих матеріалів або текстів мовами корінних народів.
Наскільки точним є машинний переклад музейного вмісту?
Машинний переклад зазвичай добре передає прості факти, але ненадійний у власних назвах, історичних термінах і тоні. Проблема не лише в частоті помилок: програма не позначає рядок, у якому помилилася. Якщо в музеї ніхто не читає цією мовою, відрізнити надійні рядки від хибних важко.
Чи прийнятно очікувати, що відвідувачі самі перекладатимуть таблички?
Технічно це можливо, але для відвідувача такий досвід невдалий. Він бачить, що музей нічого не підготував його мовою. До того ж перекладу камерою заважають тьмяне світло, відблиски на вітринах і декоративні шрифти, поширені в експозиціях.
Що таке постредагування машинного перекладу?
Машина створює чернетку, а людина-перекладач доводить її до якості, придатної для публікації. Це поширена практика, помітно дешевша за переклад з нуля, причому відповідальність за результат залишається за людиною.
Чи слід перекладати тексти мовами корінних народів машинним способом?
Ні. Саме для цих мов якість найслабша, а культурні наслідки помилок найсерйозніші. Належним редактором зазвичай має бути конкретна людина або спільнота, а не будь-який носій мови.